„ЇХАЛИ ХОЗАРИ”. ПЕРВІСНИЙ ВАРІАНТ ПІСНІ.

Їхали Хозари із торгу з розбою.
Підманули Галю забрали з собою.
Дівчинонько гарна, поїхали з нами.
Краще тобі буде як в рідної мами.
Галя согласилась, на віз почепилась.
Та й повезли Галю темними лісами.
Стали спочивати в темному ярочку.
Там і оганьбили українську дочку.
Прив’язали Галю до сосни косами.
Підпалили сосну. Поїхали сами.
Кричить Галя криком, кричить репетує:
„А хто в лісі чує, нехай порятує!”
Кричить Галя криком, кричить, промовляє:
„А хто дочок має, нехай научає. А хто дочок має нехай научає,
із людьми чужими у ліс не пускає.
Навчіть батьку й мати із ким дочкам знатись,
а кого здалека треба обминати!”